Веніамін Карпенко: «Справжні засновники міста – запорізькі козаки»

Краєзнавець, історик і засновник пошукової групи «Дитинець» Веніамін Карпенко, спираючись на історичні документи, наводить багато доказів того, що засновниками Кам’яного Броду і Луганська взагалі були запорожці. Про його діяльність, пошуки і знахідки і піде мова далі.

- Веніаміне Антоновичу, давайте з самого початку. Що Вас надихнуло розпочати свою діяльність?

- Мені дуже хотілось показати, що Камбрід – це головна частина Луганська, яка і відкрила шлях до його існування; а не забута провінція півмільйонного міста.

- Як виникла Ваша пошукова група? І чому обрали саме таку назву?

- Просто зібрались ентузіасти, які люблять пригоди, хочуть знати реальну історію Луганська і присвячують цьому прагненню майже весь свій вільний час.

Зараз найактивніші учасники «Дитинця» - це студенти луганськіх вишів  Наталя Чичай, Любов Ляшкова та Олексій Соколов.

Слово «дитинець» є тільки в українській мові. Воно означає центральну укріплену частину міста Давньої Русі. У дитинці розміщувалися князівські та боярські двори, житла військових і духовенства, храми. Також можна сказати, що дитинець – це місце поселення, в якому укривали в разі небезпеки найдорожче – дітей.

Ми вирішили, що найдоречнішої назви для нашої групи не можна навіть уявити.

- Розкажіть, будь ласка, про ваші досягнення.

- Для себе і для всіх інших ми відкрили печери, на яких засновано Кам’яний Брід. Переконаний, що вони не природного характеру, а зроблені людьми, можливо, ще в ті далекі часи до народження Христа. Тобто, нашу історію можна починати з доісторичних часів. Звісно, нашим відкриттям одразу зацікавилися всі телестудії і дуже багато людей. Але, нажаль, ніхто не схотів надати кошти на загальний аналіз цих печер. А ось бажаючих пошукати в них скарбів знайшлось багато, і ми були змушені замурувати вхід.

Також ми знайшли  у Камброді сім дерев’яних будиночків-комор,  архітектура яких характерна ХVI-XVII століттю. Але зараз лишилося лише чотири  такі споруди , бо деякі луганчани вирішили, що тепла оселя важливіше за історичні знахідки.

До наших досягнень можна додати знахідку першої сторожової вежі, з’ясування старих назв ринку та яру в Кам’яному Броді.

«Дитинець» випустив багато книжок. Ось деякі назви: «Не нашли враги покоя», «Сценарий к фильму «Каменный Брод нашим разумом и сердцем»», «Наша малая родина», «Кам’яний Брід: путівник», «Аура творення», «Роздуми» та інші.

- Що Ви можете сказати про засновника Камброду?

- За легендами це запорізький козак Вирвидуб, який отримав своє прізвисько завдяки такій історії: він залишився сам, поруч тільки коник вороний, і тут його оточили татари. Їх десять, а він один. Але козак не втратив розум, вирвав з корінням дуб, який ріс поруч і почав їм дубасити нападників.

А названий брат у нього був Вергун. І ось, одного разу, Вирвидуб і Вергун вирішили піти на східні рубежі Запорізької Січі, шукати «край обітований». Вийшли одного ранку на гору і побачили навкруги справжню красу: луг, посеред нього тече річка (Лугань). Вирішили брати, що кращого місця годі й шукати. Вирвидуб оселився там, де зараз збудовано  кам’янобрідский райвиконком, і посадив біля свого дому дуб.

Коли стали будувати райвиконком, постало питання: як бути з деревом?

Тоді ніхто не казав, що це дуб Вирвидуба, який заснував місто Луганськ. Але дерево все одно було знаменитим.

- Зараз багатьох бентежать політичні ігри  навколо нашої історії, бажання окремих політиків розпочати історію Луганська з указу Катерини II. Що Ви можете сказати з цього приводу?

- Що це просто смішно. Ми дякуємо імператриці за завод, але ж він був построєний у Камброді тоді, коли там вже було поселення, мешканці  якого і мали стати робочою силою.

Кожну свою книгу «Дитинець» розпочинає з розділу «Кам’яний брід, наші літа». Ось, послухайте, що описує «Історія міст і сіл України» (Українська Радянська Енциклопедія. Київ, 1968 р.):

«На лівому березі Лугані (нинішній Кам’янобрідський район міста) і в селищі Вергунці (Жовтневий район міста) в XVII столітті жили запорізькі козаки».

А указ Катерини II датований кінцем  XVIII століття!

Про це  також написано у статті Григорія Половинки «Запорізькі корені Луганщини», у матеріалах на честь п’ятсотліття історії запорозького козацтва і в багатьох інших історичних документах.

Питання щодо заснування міста – заполітизоване і взагалі не варте того, щоб через нього сперечалися, бо доказів на користь того, що засновники Луганська – козаки, безліч!

Навіть російська влада визнає, що Луганська церква була заснована у 1761 році, за тридцять чотири роки до видання указу імператриці.

Для кого вона була збудована, якщо не було поселення? Для вовків?

Тетяна Руднєва, "Свободный репортер"